Нарис історії природного заповідника "Ґорґани"

Перший резерват сосни кедрової європейської (раніше цю породу називали кедриною) в Українських Карпатах був створений у верхів’ї ріки Лімниці біля села Ясень в 1919 році. Він мав площу 178 га і називався „Ґорґани”. Пізніше до нього приєднали ще 2589 га. В 1935 році теж в басейні ріки Лімниці в урочищі „Яйце” на землях володінь греко-католицької церкви засновують „Кедриновий заповідник” площею 255,19 га, а через два роки в околицях гори Ґрофа - Український парк природи на площі 1800 га.
В басейні ріки Бистриці Надвірнянської, де зараз функціонує природний заповідник “Ґорґани”, був створений в 30-х роках минулого століття кедриновий резерват „Тавпишірка” на площі 583,85 га, який тепер називається державний заказник „Тавпиширківський” і входить до складу Бистрицького лісництва ДП „Надвірнянське лісове господарство“.
У 1940 році урядом УРСР видана постанова “Про організацію державного заповідника “Ґорґани” (50 тис. га), який через початок Другої світової війни так і не був до кінця організований. У 50-80-х роках ХХ століття на території Надвірнянського лісокомбінату було створено низку заказників, пам'яток природи та заповідних урочищ. У 1974 році за пропозицією Ю.В. Юркевича організовано Ґорґанське заповідне лісництво. Ю.В. Юркевич з 1946 року працював старшим лісничим Надвірнянського лісгоспу, а після реорганізації лісового господарства, лісової і деревообробної промисловості в 1959 році аж до виходу в 1971 році на пенсію – заступником директора із лісового господарства Надвірнянського лісокомбінату.
Природний заповідник “Ґорґани” заснований Указом Президента України від 12 вересня 1996 року за № 831/96, площею 5344,2 га. До його території увійшли ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Джурджі" та "Садки", заповідні урочища "Черник", "Гниляк", "Новобудова", "Ельми", "Довжинець", "Столи".
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 3.02.1997 р. виділено охоронну зону шириною 750-1100 м по периметру із п‘яти лісництв, що межують із заповідником.
До створення заповідника найбільше доклали зусиль: Ю.В.Юркевич, П.А.Трибун, К.К.Смаглюк, М.В.Чернявський, Р.М.Яцик, Є.М.Бакаленко, які обґрунтували доцільність створення заповідника, Я.І.Дутчин, Т.М.Олексів, В.О.Сав’юк, Г.О. Масляк, М.М.Приходько, М.Б.Шпільчак та К.О.Турчак, які здійснили погодження та сприяли його затвердженню і становленню.
Заповідник «Ґорґани» — це передовсім еталонні ділянки природи, що зберігаються в природному, незміненому вигляді.